Зустрілись випадково

А я тобі — ніхто,
І ти мені — чужий.
Сховали під пальто
Нерозумій собі.

Чому і ти, і я —
Невільні у душі?
Не віддані життя,
Не віддають чужі.

Зустрілись випадково,
Чи хтось нам так нарік?
Чужі, незнайомі —
І рідні вже навік.

Дві долі зупинились
На грані почуття,
А душі поріднились
В одне серце биття.

То хто для тебе я?
І хто для мене ти?
У серці — нічия,
У долі — два світи.

Бо глибини життя
У брід не перейти.
Якщо не люба я —
То краще відпусти.